• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Стоп БУЛІНГ!!!

/Files/images/20190222no1rwk0jmiqgdeqdkwmr.jpeg

Що таке "булінг" та чому про нього потрібно знати всім батькам

Булінг – це проблема, яка руйнує життя багатьом дітям у різних варіаціях, починаючи від отримання дитячих комплексів жертви, які потім переслідуватимуть людину впродовж усього її життя, і закінчуючи кримінальними порушеннями для агресора. Це величезне питання не стільки за масштабом, скільки за рівнем замовчування. В нашому суспільстві не прийнято казати про те, що ти став жертвою булінгу.

Найважливішими є увага та відповідна реакція з боку батьків і рідних дитини та з боку педагогів чи вихователів.

Батьки ж мають вірити своїм дітям!

Дитина більшу частину свого часу проводить чи то в садочку, чи то у школі. Тому саме працівники цих закладів мають першими реагувати на випадки булінгу. І діяти не через радянську звичку наказати «припинити» дитині-агресору «булити» інших, а через роботу і з психологом, і з родиною дитини-агресора. Соціальні служби, соціальний працівник мають бути повідомлені про таку родину. Оскільки в світовій практиці є випадки, коли поведінка дитини-агресора є відображенням поведінки її батьків…

Підтримка і любов - ключові фактори вашої турботи про душевне здоров'я дитини.

Дуже часто діти в садочку страждають від різноманітних образ з боку однолітків. Батькам варто знати, як допомогти дитині, не зашкодивши ще більше.

1. Для того, щоб прийняти правильне рішення і допомогти малюкові, необхідно знайти причину знущань дітей над вашим чадом. Найчастіше в дитячих садах дражнять тих, хто слабший - морально чи фізично, соромливих, спокійних, боязких і тихих дітей.

2. Важливо підняти дитині самооцінку - (похвалою і любов'ю) - він гідний і повинен вимагати до себе поваги з боку оточення. Якщо своєчасно не виправити ситуацію, то низька самооцінка буде "рости" разом з малюком, страхи і комплекси йому забезпечені.

Найголовніший помічник дитині-жертві - доброзичлива і любляча атмосфера в сім'ї. Дитина повинна розуміти, що його будинок - його фортеця. Тут він "свій", тут зрозуміють, підтримають, допоможуть. Саме батьки готують малюка до дитячого садка, школи і життя. Навчайте його, вчіть комунікації.

Психологи рекомендують не жаліти дітей в такому випадку, адже це тільки посилить у них відчуття слабкості, безпорадності і ще більшу невпевненість в собі.

Головне - надихнути дитину не боятися, тоді вона відчує себе захищеною і більш впевненою, навчиться вирішувати проблеми самостійно. Не варто вчити дітей нападам, потрібно навчити їх захисту, щоб вони не нападали у відповідь або потурали образам, а вимагали поваги до себе.

3. Батькам не варто намагатися вирішити проблему самостійно, ефект буде короткочасним.

/Files/images/foto3.jpgСамотужки подібне не зупинить ніхто і ніколи. Це не слабкість дитини, це закон - "один в полі не воїн". Коли дитина побачить, що до проблеми ставляться не з істерикою, а конструктивом, тоді почне давати інформацію. І ось тут починається батьківська "ювелірна робота".

Кiлькiсть переглядiв: 57

Коментарi